Рекомендації для батьків щодо зниження рівня онлайн-активності серед підлітків та молоді на інтернет-ресурсах, що містять елементи негативного впливу.
15 бер. 2023
Соціальний педагог закладу надала рекомендації батькам щодо зниження рівня онлайн-активності серед підлітків та молоді на інтернет-ресурсах, що містять елементи негативного впливу. У зв’язку з переведенням навчання в дистанційний формат значно збільшився час, який діти проводять онлайн. Відповідно, зросла кількість ризиків у цифровому середовищі, зокрема у соціальних мережах та месенджерах (Facebook, Instagram, TicToc, Viber, WhatsApp, Telegram тощо), серед яких, і вплив на підлітків деструктивних рухів, течій та субкультур.
Рекомендації для батьків щодо зниження рівня онлайн-активності серед підлітків та молоді на інтернет-ресурсах, що містять елементи негативного впливу
У зв’язку з переведенням навчання в дистанційний формат значно збільшився час, який діти проводять онлайн. Відповідно, зросла кількість ризиків у цифровому середовищі, зокрема у соціальних мережах та месенджерах (Facebook, Instagram, TicToc, Viber, WhatsApp, Telegram тощо), серед яких, і вплив на підлітків деструктивних рухів, течій та субкультур.
Основною причиною виникнення неформальних молодіжних груп є порушення процесу адаптації молодих людей до навколишнього соціального середовища. Поява таких груп є процесом закономірним, оскільки в юнацькому віці виникає підвищена потреба у спілкуванні з однолітками, до думки яких молоді люди схильні прислуховуватися більше, ніж до думки дорослих.
Проблема полягає в тому, що адаптовані до соціального оточення діти обирають соціально схвалювану групу однолітків для самореалізації, дезадаптовані – асоціальну. Багато молодих людей об’єднуються в угруповання різної асоціальної спрямованості.
Психологи виділяють причини, що зумовлюють необхідність увійти в ту чи іншу неформальну молодіжну групу, а саме:
- потреба в друзях;
- неуспішність;
- відчуження від колективу;
- відсутність інтересу до чогось, бездіяльність, байдужість до навчання;
- потреба в сильних і незвичних емоційних враженнях;
- відсутність індивідуального підходу до учнів;
- конфлікти в сім’ї, бездоглядність, самотність, беззахисність;
- можливість проявити протест проти становища молоді в сучасних умовах.
Рекомендуємо:
• здійснювати контроль за змістом онлайн-ресурсів через мережу закладу освіти;
• цікавитися контентом, який розміщують діти в соціальних мережах і поширюють серед знайомих. Це допоможе звести до мінімуму передавання неприйнятної інформації (наприклад, заклик до агресивної поведінки, насильницьких дій чи прояву ксенофобії);
• перевіряти відомості, які поширюєте в соціальних мережах. Розповідайте дітям про важливість онлайн-репутації та правил її формування;
• бути пильними, щоб якомога раніше виявити випадки, що потенційно загрожують безпеці дитини, і мати цілісне уявлення про наявні у закладі освіти проблеми та тенденції, які вимагають уваги;
• співпрацювати з батьками та відповідними органами, невідкладно реагувати на випадки, які загрожують дитині чи негативно впливають на її поведінку (проведення профілактичної роботи, психологічна підтримка);
• взаємодіяти з фахівцями різних професій, у функціональних обов’язках яких є різні аспекти профілактичної роботи (педагогами, шкільними психологами, лікарями, соціальними педагогами, соціальними працівниками, спеціалістами служб у справах неповнолітніх тощо);
• слідкувати за своєю професійною комунікацією. Для будь-яких контактів між працівниками закладу освіти, учнями, батьками чи іншими зацікавленими сторонами використовувати електронну пошту закладу освіти замість особистої;
• сприяти формуванню цифрової грамотності дітей. Говорити із ними про це на уроках. Проводити заходи про онлайн-безпеку дітей. Водночас демонструвати високий рівень власної цифрової компетентності. І не забувати проводити регулярну перевірку всіх заходів на дотримання онлайн-безпеки дітей та її можливого удосконалення;
• звертати увагу на важливість людської гідності та прищеплювати учням розуміння прав людини й повагу до них;
• стимулювати учнів до усвідомлення природи й наслідків насильства та залякування;
• допомагати учням усвідомити необхідність соціально прийнятної поведінки, формувати навички роз’яснювaння проблем і вирішення конфліктних ситуацій;
• поєднувати різні аспекти профілактичної діяльності у роботі з учнями: формування системи уявлень, знань, ставлень та навичок відповідальної й здорової поведінки з урахуванням вікових, ґендерних, культурних, національних, релігійних та інших особливостей цільових груп. У своїй діяльності опирайтеся на принцип дотримання прав людини, які не повинні порушуватися профілактичними діями.
Нагадуємо, що незаконні (зокрема, агресивні) дії учасників несанкціонованих сходин під егідою деструктивних субкультур можуть підпадати під ознаки таких злочинів:
- поширення в суспільстві злочинного впливу (стаття 255- 1 Кримінального кодексу України (далі – КК України));
- грубе порушення громадського порядку (стаття 296 КК України),
- масові заворушення (статті 294 КК України);
- опір представникам влади (стаття 342 КК України);
- погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків (стаття 345 КК України);
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (стаття 161 КК України).